Створений Йоганном Гутенбергом у середині XV століття спосіб друкарства рухливими літерами став основою сучасних технологій і був зарахований до найважливіших відкриттів тисячоліття, а його автор – до найбільших світових винахідників.
З найдавніших часів по всьому світу робилися спроби надрукувати текст або малюнок. Одним з "прогресивних" способів було гравіювання на дошці для подальшого відбитка. Але форма була одноразовою, процес довгим і стомлюючим, тому книжки до XV століття писали від руки. Над цим працювали тисячі переписувачів – найчастіше ченців, та все ж книжок катастрофічно не вистачало. Був потрібен простіший і дешевий спосіб їх виготовлення. Такий спосіб вигадав німець Гутенберг. Завдяки йому людство отримало гігантський поштовх в інтелектуальному та науковому розвитку: у грамотності населення, розповсюдженні книг, виданні газет, журналів та світської літератури.
Умовно прийнято вважати, що Гутенберг народився 1400 року. При народженні майбутнього винахідника звали Йоган Генсфляйш цур Ладен цум Гутенберг. Його сім'я належала до стародавнього дворянського роду, політичної та економічної еліти Майнца. Його пращури друкували власні монети, займалися ювелірною справою, тому й хлопець пішов навчатися цьому мистецтву. Він став добрим майстром, уміло шліфував дорогоцінне каміння, відливав прикраси з благородних металів, виготовляв золоті рами до дзеркал. І все б нічого, але мрією Йоганна було створення друкарського верстата.
До створення друкарського верстата Гутенберг йшов поступово. Одним із найскладніших завдань було придумати, як виготовити у великій кількості однакові літери та як користуватися ними багаторазово. Спочатку Гутенберг навчився відливати шрифтові знаки, придатні для набору: із твердого металу він зробив модель опуклої літери у дзеркальному зображенні – пуансон, який він вдавлював у м'якший метал та набував поглибленої форми. Цю "матрицю" він заповнював розплавленим металом і після його охолодження отримував металеві літери. Відлиті у великій кількості літери ставали набірною касою. З них складалися рядки, із рядків – сторінки. Букви можна було відокремлювати один від одного та використовувати для набору нового тексту.
Кожен відбиток Гутенберг робив за допомогою гвинтового друкованого преса: він використав технологію, якою користувалися винороби та пристосував її для друкарства. Перший ручний друкарський верстат був досить примітивним і працював повільно. Листи невеликого формату друкувалися на ньому з одного боку тиражем близько 300 відбитків на день. І все-таки, з невеликими удосконаленнями він проіснував до початоку ХІХ століття. Ще одним компонентом винаходу Гутенберга став склад друкарської фарби для друку на металевій поверхні: серед присадок до її основних складових були додані мідь, сірка та свинець. Таким чином, Йоганн Гутенберг створив, щонайменше, весь друкарський процес – абсолютне новаторство на той час.
Першими книгами, що вийшли з-під преса Гутенберга, стали підручники латинської граматики. Але його мрією залишалося видання Біблії – трудомістке, але важливе та необхідне. Для фінансування свого проекту Гутенберг взяв у борг величезну суму у багатого майнцського підприємця Йоганна Фуста. На підготовку першого друкованого набору Біблії майстер витратив близько двох років. Обсяг книги становив близько 1300 сторінок. Оригінал називався "42-рядковою Біблією", тому що розмір її сторінок був 42 рядки. Коли видання вже було фактично завершено, між Фустом та Гутенбергом виникли розбіжності. Фуст звинуватив свого партнера у розтраті коштів і зажадав повернення всієї суми із відсотками. За рішенням суду, рахунок погашення боргу Гутенбергу довелося віддати свою майстерню разом із винаходом і готову продукцію, тобто відбитки книжки – весь тираж.
Фуст заволодів друкарнею і успішно продовжив розпочату винахідником справу. За Гутенбергом залишилася інша – менша за розміром – майстерня, та з меншими технічними можливостями. Видання якості та масштабу Біблії він уже не створював. Продукцією його нової друкарні стали підручники, календарі, Псалтир – лише близько 50 книг. Після втрати майстерні змінилося ставлення Гутенберга до свого винаходу: раніше він всіляко приховував свої технології, не бажаючи ділити з кимось вигоду, але після трагічних подій Гутенберг став допомагати іншим друкарам. Наприклад, він брав участь у виданні Біблії у Бамберзі, працював із учнями, сприяв розвитку масових технологій.
|
Реконструйований прес у майстерні Гутенберга |
Тож, з Біблії Гутенберга бере початок друкарство в Європі, хоча формально це не перша інкунабула. Але друкарський верстат, винайдений Йоганном Гутенбергом, дозволив досягти виключно високої якості друку і зробив революцію в друкарстві. Завдяки йому книги стали доступні багатьом. Над Біблією працювали загалом близько 20 осіб. Усього відлили 290 різних шрифтових літер. Кольорові великі літери та малюнки були виконані пізніше вручну.
Вчені ретельно вивчили всі аспекти роботи Гутенберга: гарнітуру шрифту та тонку роботу з 290 друкованих літер на основі готичного шрифту «міссал», поділ тексту в процесі типографського набору і папір, який він використовував для друкарства. Однак окремі значні аспекти щодо Біблії Гутенберга залишаються невідомими або є предметом суперечок. Втім, всі експерти сходяться в одному: це перша в історії книга такої високої якості.
Біблія Гутенберга іменується 42-рядковою, оскільки на кожен аркуш друкар зміг умістити по 42 рядки тексту.
Видання оформлене в традиції рукописних Біблій середини XV століття (ймовірний прототип — Велика Майнцька Біблія, 1452). Перші примірники не поступалися за ціною рукописним книгам і в деяких випадках були ілюміновані, тобто прикрашені кольоровими мініатюрами (ілюмінаціями) і орнаментацією, що було притаманно для середньовічних рукописних книг.
Біблію було перекладено англійською, голландською, італійською, німецькою, польською, російською, французькою і чеською мовами, а друкарський прес полегшив працю видавання десятків тисяч примірників Біблії.
Винахід Гутенберга поширився блискавично. До 1500 року друкарські преси вже були в 60 містах Німеччини й у 12 європейських країнах. «Розвиток друкування співмірний революції у засобах зв’язку,— говорить «Нова британська енциклопедія».— Упродовж подальших 500 років було здійснено неабиякі поліпшення в механіці друкування, але основний процес залишився по суті тим самим».
Друкування змінило життя європейців, оскільки знання вже не було прибережене для привілейованих. Новини та інформація почали досягати простих людей, які стали ліпше розуміти те, що відбувається довкола них. Друкування наголосило на потребі дати кожній мові нормативну, всім зрозумілу письмову форму. Отже, англійську, французьку й німецьку мови стандартизували й охороняли. Надзвичайно зріс попит на матеріал для читання. До Гутенберга в Європі було декілька тисяч рукописів, а через 50 років після його смерті — мільйони книжок.
Що надає Біблії Гутенберга унікальності? Професор Гельмут Прессер, колишній директор музею Гутенберга, подає три причини. Перша, Біблія Гутенберга була першою книгою на Заході, надрукованою рухомими літерами. Друга, вона була першою надрукованою Біблією. Третя, її краса захоплює подих. Професор Прессер пише, що в Біблії Гутенберга ми бачимо «готичне письмо в час його повного розквіту».
Усього було надруковано близько 180 екземплярів. З них 150 екземплярів – на папері та ще 30 – на більш благородному пергаменті. До нашого часу дійшли лише 49 екземплярів, причому не завжди повні: від деяких залишився лише один том чи навіть окремі фрагменти. 13 екземплярів зберігаються у Німеччині, в університетських та державних бібліотеках. Інші екземпляри Біблії Гутенберга, яка у XV столітті продавалася і приватним особам, - у США, Великій Британії, Франції, Бельгії, Данії, Польщі та інших країнах.
|
Музей Гутенберга в Майнці |
Праця всього життя Гутенберга - Біблія, назавжди залишиться пам'ятником друкарського мистецтва.
Це була перша виготовлена друкарським способом західна книга, що
традиційно вважається точкою відліку історії друкарства в Європі,
і стала чи не найзнаменитішою в світі, адже латинський переклад Біблі найбільш відомий під назвою Біблія Гутенберга.
Люди з усіх країн зобов’язані геніальності Гутенберга. Гутенберг поєднав ливарну форму, сплав, фарбу й прес. Він механізував друкування й збагатив світ.
Єжова Т.М., завідувач бібліотеки